«НОВА СТОРІНКА».

    Відстань  у тисячі  кілометрів  і  пітьма.  Я  покину  це  місто, цю  прірву в якій мене ти залишив,зрадивши наше кохання. В житті кожного з нас рано  чи  пізно народжується  момент, ім’я якому істина. Що ж, тоді  правда гірка та  терпка наче дешеве вино в бокалі якого догорав  осінній вечір.

    Море  моїх  емоцій  вилилось  в  океан, який  розлиється  в центрі  твого спустошеного  серця. Ти  сам  добився  того, чого прагнув. Пізно  щось  наздоганяти  чи  міняти  хід  подій.

   В тобі  не  знайдеться  сили  волі  заглянути  мені в очі, а жаль, тому що  саме  там  ти знайшов би  відповіді  на  всі свої запитання. Страх  залишитись  на  одинці  з  нічим, краще  ніж  залишитись  на  одинці з людиною, яка  тебе зрадила.

   Я  вірила в щирість  твоїх  слів, які ж вони були  банальні  на  тлі  сьогоднішнього дня.

  Іще  одна  ніч, і  завтра  холодний  ранок  втече  зі  мною  в  інше  місто. Ця тріщина, яка закралась  в наше нещодавно  сумісне  життя стане  фатальним  розривом   стосунків з тобою.

  Я відкрила тобі  свою душу, мов  книгу, а ти  просто  вирвав з неї  сторінки життя.

  Тепер повертаюсь в  реальність, яка  бере  мене  за  руку  і  веде  якнайдалі  від  тебе. Море думок серцю належить. В цьому світі ми вільні птахи, де кожен з нас обирає свій політ. Тільки вірним та сильним підкоряється небо. Я підніму свої крила, бо в мені живе надія,і,  це буде новий старт, новий день, нова сторінка.